Національний тиждень читання

13 грудня стартує загальнонаціональна акція  «Національний тиждень читання», ініційована Українським інститутом книги. Мета акції – залучити до читання аудиторію, яка сьогодні мало читає, рідко купує книги, або не читає/не купує взагалі. А також нагадати всім, що книжка – найкращий подарунок. Приєднуйся! Присвяти цей тиждень читанню!

 

 День народження комп'ютерної миші

Вперше комп’ютерну мишку 9 грудня 1968 року продемонстрував Дуглас Енгельбарт у Сан-Франциско на комп’ютерній виставці. Вона була зроблена із дерева і мала лише одну кнопку.Варто відзначити, що тоді цей комп'ютерний аксесуар коштував близько 400 доларів.

Сьогодні маніпулятор істотно змінився і входить в комплектацію всіх комп'ютерних пристроїв. Яскравою зміною є «купірування хвостика». Вражає і дизайн сучасних аксесуарів. Вони виробляються у вигляді самих різних предметів, починаючи з милого сердечка і закінчуючи всілякими фруктами, звірятами. Девайси прикрашаються малюнками і стразами.

І хоча, День народження «мишки» не пов'язаний з глобальними урочистими заходами, але на це число часто плануються презентації нових моделей даного аксесуара, який випускається великою кількістю виробників IT-пристроїв. 9 грудня часто проводяться тематичні семінари, тренінги, виставки, круглі столи. У ЗМІ публікуються замітки, присвячені цьому комп'ютерному аксесуару. На телевізійних каналах і в ефірах радіостанцій транслюються передачі, що розповідають про історію існування «мишки».

 5 грудня Україна та світ відзначають Міжнародний день волонтерів.

Міжнародний день волонтерів – свято кожного, хто хоч раз за покликом серця допомагав людям, не чекаючи подяк, нагород і визнання.

Волонтери – ті люди, хто безкорисно допомагає оточуючим не лише в міру власних сил, знань, талантів і ресурсів, а й часто – роблячи фантастичні речі, які об’єднують довкола себе однодумців.

Такі волонтерські рухи підняли армію у 2014-му, підтримують наших бійців зараз  – хтось, збираючи кошти і закуповуючи техніку, хтось в’яже сітки, теплі шкарпетки і пече смаколики, а хтось організовує написання душевних листів нашим хлопцям на передову.

В час пандемії коронавірусу люди стали об’єднуватися задля допомоги найвразливішим групам населення, купуючи і доставляючи продуктові набори та підвозячи медиків.

Для кожної людини з великим серцем і усвідомленням, що кожен здатен змінювати світ на краще своїми добропорядними вчинками, знайдеться заняття до душі: догляд за тваринами, допомога з влаштуванням і обслуговуванням дійств і заходів, допомога людям з інвалідністю чи будь-яка професійна консультація тим, хто її потребує.

Шановні волонтери, наснаги вам, щастя, вдячності та видимих змін на краще у вашій роботі!

4 грудня – Всесвітній День замовлення подарунків та написання листів Діду Морозу (або Санта Клаусу, або Святому Миколаю)

Друже, чи бажаєш ти отримати подаруночок від Діда Мороза до Новорічного свята? Якщо так, тоді мерщій пиши цьому доброму чарівникові лист. Чому б не зробити це 4 грудня, у День замовлень подарунків Діду Морозу?)

Перші листи до Діда Мороза починають надходити ще на початку листопада, але саме 4 грудня в багатьох країнах світу поштамти починають надавати послуги по відправці листів Діду Морозу, або відкриваються спеціальні поштові установи.

Ти можеш написати всім відомому Санта-Клаусу до Фінляндії на адресу: Santa Claus, Arctic Circle, Rovaniemi, Finland, 96930.

В Україні створений маєток Святого Миколая: с. Пістинь, Косівський р-н, Івано-Франківська обл., 78633. Тут отримує листи й сам Дід Мороз.

Новий рік – чудове свято, що робить нас, дорослих і серйозних, знову дітьми. Ми чекаємо і готуємося до цього помахом чарівної палички, а ще загадуємо найпотаємніші бажання. Як в дитинстві. Від усього серця. З вірою в диво. Приєднуйся і ти до цієї дійсно чудової новорічної традиції – напиши лист Діду Морозу.

 

30 листопада – Міжнародний день захисту інформації

1988 року американська Асоціація комп’ютерного обладнання оголосила 30 листопада Міжнародним днем захисту інформації. Саме цього року було зафіксовано першу масову епідемію хробака, якого назвали за іменем його творця – Морріса. День захисту інформації був створений для підвищення обізнаності та пропаганди найкращих практик комп'ютерної безпеки.

Пам’ятай, що твоя безпека в інтернеті залежить тільки від тебе. Не забувай оновлювати антивірусні програми, використовувати міжмережеві екрани і складні паролі, які в жодному разі не розголошуй. Особливо будь пильним при роботі на комп’ютерах загального користування. 

 

26 листопада - Всесвітній день інформації

День, який присвячений не лише величезній ролі інформації в нашому житті, але й боротьбі з фейками. Вперше це свято провели у 1994 році. А головною метою цього дня є: навчити суспільство вміло користуватися інформацією в Інтернеті, адже саме там є безмежна кількість фейків!

Мораль: хочеш 100% перевірену інформацію - поспішай в бібліотеку.

 Рекламо, покажися!

Не секрет, що люди просто намагаються не помічати яскравих ілюстрацій у журналі, ігнорують барвисті оголошення на сторінках газет, на транспорті, вуличних афішах, перемикають канали телевізора, скаржаться на спам в Інтернеті. Тим не менш, дійсно реклама настільки щільно увійшла в наше життя, що уявити картину сучасного світу без неї практично неможливо. Більш того, реклама як явище, просто не може зникнути, оскільки вона є невід'ємною функцією суспільства. Пропонуємо «відвідати» медіаурок «Рекламо, покажися!» Приємного перегляду!

Рекламо, покажися! від користувача natali

 Вільні творити майбутнє

Наша країна готується до святкування Дня Гідності і Свободи, що згідно з указом Президента України вже сьомий рік поспіль відзначається 21 листопада. Нині інформаційна соціальна кампанія до Дня Гідності та Свободи відбудеться під гаслом двох попередніх років – «ВІЛЬНІ ТВОРИТИ МАЙБУТНЄ», розробленим та запущеним Національним музеєм Революції Гідності й Міністерством культури, молоді та спорту України у 2019 році.

Революція Гідності – визначна й героїчна сторінка нашого недавнього минулого, але найважливіше, про що маємо пам’ятати та що усвідомлювати як обов’язок, – вона дала українцям можливість самим вирішувати, якою буде Україна завтра, куди вона прямує. На Майдані українці відстояли основні громадянські права та свободи, які кожному дають змогу самореалізації відповідно до його прагнень.

Мета соціальної кампанії – актуалізувати в суспільстві роздуми про те, чому свобода варта того, щоб за неї боротися й захищати її.

 Висловлювання відомих українців про Революцію Гідності

Кардинал Любомир Гузар, голова Української греко-католицької церкви: «Ми  хочемо  бути  демократичною  державою.  Майдан  великою  мірою  це заманіфестував.  Люди,  які  там  стояли,  щиро  мріяли.  Але  мрії  треба  втілювати  у життя працею».

Посилання: https://www.obozrevatel.com/ukr/news/80491-lyubomir-guzar-u-suchasnoi-vladi-na-pershomu-mistsi-mogutnist-a-ne-sluzhinnya.htm   

«Майдан  –  не  лише  протест  проти  уряду  та  проти  влади.  Майдан  –  це позитивна  подія,  диво  та  прояв  волі  у  напрямі  зміни,  зміни  на  краще,  на  щось добре. Майдан був, щоб будувати. І люди, які були там, які переживали там по кілька  днів,  чи  кільканадцять,  чи  кількадесят  днів,  розуміли:  вони  там  є  задля добра, щоб будувати… Майдан… це був розворот у напрямі будувати та творити».

Посилання:  https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2239308-lubomir-guzar-slova-aki-zvucali-zapovitom-citati-pastira.html  

Євген  Сверстюк,  дисидент,  політв’язень  радянського  режиму,  президент Українського ПЕН-клубу, доктор філософії: «Євромайдан  для  мене  –  це  місце,  де  засвідчується  право  людини обстоювати  свою  гідність  та  право.  Уже  вдруге  в  ХХІ столітті  Майдан  підіймає гідність  України  у  своїх  власних  очах  та  очах  усього  світу…  Майдан  працює  на перспективу.  Уже  зараз  він  багато  чого  навчив  суспільство…  Ми  стали  на  іншу висоту  –  солідарності  та  відповідальності.  Це  початок  зміни  суспільства…  На Майдані народжується новий тип громадянина – гідного та безстрашного».

Посилання: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/ievgen-sverstyuk-maydan-pracyuie-na-perspektivu

Мирослав  Маринович,  український  правозахисник,  публіцист, релігієзнавець: «Якщо говорити про мою оцінку Революції Гідності, то вона дуже висока. І це почуття великої гордості за народ, великої радості, що ми спромоглися на таке піднесення духу».

«І  тому  я  називаю  і  Помаранчеву  Революцію,  і  Революцію  Гідності революціями  духу.  Передусім  –  духу,  а  не  політичними  революціями.  Вони  не змінили,  скажімо,  олігархічний  лад.  Але  вони  утвердили  незалежницький  дух українців».

Посилання: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/12/1/7275415

Богдан Гаврилишин, економіст, меценат, член Римського клубу: «На  Майдані  ми  здобули  цінності  вищі,  аніж  ті,  які  зараз  називають європейськими».

Посилання:  https://rpr.org.ua/news/molod-zminyt-ukrajinu-bez-revolyutsiji-bohdan-havrylyshyn

 Святослав Вакарчук, музикант, лідер гурту «Океан Ельзи»: «Майдан – це не пафосна дата. Майдан – це мішки під очима від безсоння. Майдан – це сльози від диму. Майдан – це кулаки, стиснуті від злості. Майдан – це зірваний голос. Майдан – це відчуття тепла від незнайомця. Майдан – це ком у горлі під «Пливе кача»… ком у горлі, але – впевненість у перемозі!»

Посилання:  https://glamurchik.tochka.net/ua/261238-maydan-tse-ne-pafosna-data-svyatoslav-vakarchuk-v-shestuyu-godovshchinu-revolyutsii-dostoinstva/

Мирослав  Попович:  філософ,  академік  НАН  України,  заслужений  діяч науки і техніки: «А Майдан – навпаки, змінив політичний уклад України. І вже цього ніколи не викорінити… Майдан – це великий чинник, це тиск масових настроїв».

Посилання:  https://www.ukrinform.ua/rubric-society/1917710-miroslav-popovich-akademik-direktor-institutu-filosofiji-nanu.html

Оксана Забужко, письменниця та есеїстка: «Майданом 2013–2014 років Україна «зірвала стоп-кран» поїзду, що на всіх парах  мчав  у  прірву:  доти  прихована  (замаскована  під  гирилицю  планомірно спровокованих  «локальних  конфліктів»),  війна  за  «новий  світовий  порядок»

нарешті  вийшла  на  яв.  І  я  щаслива,  що  моя  країна  –  ціла  навзагал,  як «колективний  індивід»  і  «колективна  душа»,  –  коли  її  прийшли  вбивати, не дезертирувала, не колаборувала, і вирішальною для історичної дії «критичною масою»  одиниць  таки,  попри  брак  довіри  до  влади  (а  також  настійне  інформ-прокапування  «це-не-твоя-війна»!),  поплювала  в  долоні  й  взялась  за  оборону, ясно розгледівши під російським триколором свою смерть».

Посилання: https://litcentr.in.ua/publ/280-1-0-17418

Руслана Лижичко, співачка, громадська діячка: «Майдан – це ідея, це серце моєї країни – України! Я знаю, що цей Майдан живе і завжди буде жити. Бо Майдан – це ідея. Ідея нашої країни, яку я безмежно, як і всі ви, люблю».

Посилання:  https://portal.lviv.ua/news/2020/11/22/ruslana-lyzhychko-majdan-tse-ideia-nashoi-krainy-vin-zhyve-i-bude-zhyty

Євген  Глібовицький,  журналіст,  політолог,  експерт  із  довгострокових стратегій:

«…внаслідок цього Майдану з’явилася незалежна Україна. У 1991 році наша незалежність була зачата, а реальним змістом вона наповнилася лише тепер».

Посилання:  Глібовицький:  Шлях  України  –  не  такий,  як  у  Європи.  Новинарня (novynarnia.com)

Рекомендовані фільми про Помаранчеву революцію

 1.  «День сьомий» (2005), документальний фільм, режисер Олесь Санін.

2.  «Епізоди  парламентської  хроніки»  (2004),  документальний  фільм,  режисер Андрій Михайлик.

3.  «Ніщо та ніколи» (2006), документальний фільм, режисер Дмитро Сан.

4.  «Операція «Проффесор» (2004), вебсеріал, студія «Веселі яйця».

5.  «Помаранчева  зима»  (2007),  документальний  фільм,  режисер  Андрій Загданський (США).

6.  «Помаранчева  революція»  (2007),  документальний  фільм,  режисер  Стівен Йорк (США).

7.  «Помаранчеве небо», мелодрама, режисер Олександр Кирієнко.

8.  «Помаранчевий протест» (2004), документальний фільм, телевізійна агенція «Кипарис» та ГО «За права кожного».

9.  «Помаранчеві  хроніки»  (2007),  документальний  фільм,  режисер  Даміан Колодій (США).

10.  «Українська революція: за півкроку до крові» (2005), документальний фільм, режисери Світлана Карнасюк, Юрій Юрченко.

Рекомендовані фільми про Революцію Гідності

 1. «День жалоби» (2014), драма, режисер Максим Тетерук.

2. «Еволюція Гідності» (2014), документальний фільм, режисери Ольга Читайла та Артем Лагутенко.

3.  «Жіночі  обличчя  революції»  (2014),  документальний  фільм,  режисер  Наталія П'ятигіна.

4. «Зима у вогні» (2015), документальний фільм, режисер Євген Афінєєвський.

5.  «Зима,  що  нас  змінила»  (2013–2014),  документальний  фільм,  режисер Володимир Тихий.

6. «Майдан» (2014), документальний фільм, режисер Сергій Лозниця.

7. «Майдан. Мистецтво спротиву» (2014), документальний фільм, режисер Антін Мухарський (Орест Лютий).

8.  «Молитва  за  Україну»  (2014),  документальний  фільм,  режисер  Євген Афінєєвський.

9. «Переломний момент: Війна за демократію в Україні» (2017), документальний фільм, режисери Олесь Санін, Марк Гарріс.

10.  «Правда  Майдану»  (2014),  документальний  фільм,  режисери  Андрій Солоневич, Дмитро Ломачук.

11.  «Сильніше  ніж  зброя»  (2014),  документальний  фільм,  режисери  Володимир Тихий, Юлія Гонтарук, Роман Любий.

12. «Скрізь Майдан» (2015), документальний фільм, режисер Катерина Горностай.

13. «Чорний зошит Майдану» (2014), документальний фільм, авторський колектив із 13 режисерів.

Музичні та пісенні твори, популярні у період Помаранчевої революції

 1.  Державний Гімн України.

2.  Гурт «Ґринджоли» – «Разом нас багато».

3.  Гурт «Мандри» – «Не спи, моя рідна земля».

4.  Марія Бурмака – «Ми йдемо», «Не бійся жити».

5.  Гурт «Стелсі» – «Ющенко – ТАК».

6.  Гурт «ТНМК» – «Помаранчі».

7.  Гурт «Бумбокс» – «Солодкі сиропи».

8.  Гурт «Океан Ельзи» – «Вставай».

9.  Руслана Лижичко – «Ой, заграй».

Музичні та пісенні твори періоду Революцію Гідності

 1.  Гурт «Океан Ельзи» – «Вставай!».

2.  Гурт «Кozak System» – «Брат за брата».

3.  Народна пісня – «Горіла шина, палала».

4.  Народна пісня «Горіла бочка, диміла».

5.  Гурт «Taraka – «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Україні»).

6.  Гурт «Ляпис Трубецкой» – «Воины света».

7.  Гурт «Піккардійська Терція» – «Гей, пливе кача».

8.  Литовські  музиканти  (музика  Віргіса  Пупшиса,  слова  Анастасії  Дмитрук)  – «Никогда мы не будем братьями».

9.  Злата Огневич «Pray For Ukraine».

10. Майкл Щур – «Гітарний перебор».

Відеоматеріали на тему Майдану та щодо діяльності Національного музею Революції Гідності можна знайти на музейному ютуб-каналі:https://www.youtube.com/channel/UCtbhvvtL8TUazkrqvrs_eRw/featured

 Тиждень медіаграмотності 

Триває тиждень медіаграмотності! Пропонуємо вікторину "Будь в тренді! Перевір свою медіаграмотність".

 

 

 

 

Міфи про бібліотеку та бібліотекарів

      Професія бібліотекаря така ж древня, як і сама книга. Вона загадкова і в той же час знайома навіть дітям. Ніколи жоден спеціаліст не стане в повній мірі розкривати всі секрети своєї професії. Кожен знає,що є таємниці, які відомі тільки у колі тих людей, що працюють в певній сфері. І що сьогодні відомо про бібліотеки та бібліотекарів насправді? Дехто тільки з фільмів знає що в бібліотеці повинна бути тиша, бо там сидить старенька літня жіночка, яка читає за кафедрою книги, а коли не читає, то тихенько дрімає. Чи так насправді? Якщо ви думаєте, що бібліотекар тільки читає книги, то ви таки справді потрапили під вплив міфів, що народилися з фільмів та мультиків. Пропоную перевірити себе.

 1 міф: бібліотекарі читають книги весь день.

      Для бібліотекаря то звісно було б надзвичайне щастя. Але більше це схоже на ситуацію коли спрагла людина стоїть біля колодязю, а зачерпнути води нічим. Так само важко перебувати у Царстві Книги і при цьому не мати часу для того, щоб читати їх. Звісно, що деяку фахову літературу, яка потрібна для роботи необхідно перечитувати. Але книги для душі бібліотекарі читають вдома з чашкою кави, зручно вмостившись на дивані і цим вони не відрізняються від інших любителів почитати.

 2 міф: В бібліотеках немає нічого крім книг та пилу.

      Те, що поряд з книгами є пил нікого не дивує, адже пил, то така річ, що вона є скрізь. Але сьогодні бібліотеки багаті не тільки на книги, але крім того мають гарну технічну базу, принтери, комп’ютери, електронні книги, мультимедійні проектори, інтерактивні дошки та багато іншого. Всі ці сучасні пристрої чудову вживаються з традиційним носієм інформації — книгою.

      Крім того бібліотека є місцем комунікації, ви не знайдете жодного іншого закладу де можна отримати допомогу, участь, підтримку та звичайне спілкування в одному місці.

 3 міф: в бібліотеці працюють негарні бібліотекарі “дуже” літнього віку.

      Саме так уявляють працівників бібліотеки люди, які туди рідко приходять  Останнім часом стало дуже багато молодих бібліотекарів, крім того значна частина серед них — це чоловіки! Але крім цього працівники середнього і похилого віку мають не тільки досвід та високий професіоналізм, а також життєву мудрість, яку не можливо вважати недоліком. Техніка може давати збій, а знання завжди лишаються з людиною. Змінилося саме суспільство, люди стали більш впевнені та розкуті, стали вільними у проявах своєї індивідуальності. Така сама тенденція спостерігається і серед бібліотекарів, адже вони частина того суспільства в якому живуть.

 4 міф: бібліотечна професія сьогодні вже не потрібна.

      Цікаво хто таке міг придумати, мабуть тільки ті, хто не читають. Адже люди, які ніколи не хворіли теж не розуміють навіщо потрібні лікарі, коли і так можна обійтися. Інформація в Інтернеті не завжди є достовірною, тому що туди має доступ кожен бажаючий і може викласти туди все що йому заманеться. З книгою такий варіант не пройде. Крім того наявність у сучасних бібліотеках електронних книг дає можливість закачати з офіційних сайті потрібну книгу в електронному варіанті. Оскільки суспільство потребує все більше і більше інформації у різних сферах, то сміливо можна говорити, що професія бібліотекар — це сучасне і майбутнє. Спеціалісти що працюють в цій сфері мають бути педагогами, психологами, спеціалістами з реклами, дизайнерами, організаторами, артистами та багато іншого.

 5 міф: щоб працювати бібліотекарем не потрібно спеціальної освіти.

      Дійсно в бібліотеці потрібні різні фахівці, але бібліотечна освіта не є меншовартісною, а рівноправна з іншими професіями. Базова освіта бібліотекаря передбачає вивчення загальноосвітніх та спеціальних учбових дисциплін. В роботі потрібні знання програмного забезпечення, знання баз даних, володіти інформаційно-комунікативними технологіями в професійній діяльності.

 6 міф: в бібліотеці повинні працювати тільки жінки, і таки так, саме вони і працюють там.

     Нічого подібного! Сьогодні все більше чоловіків бажають працювати в бібліотеці і причин на те дуже багато насправді. Нажаль чоловічі секрети і мотивацію я не можу розкривати, але зайдіть до бібліотек свого міста і переконайтеся, що там достатньо чоловіків. Якщо і не за кафедрою, то в приміщенні ви їх точно знайдете. Чоловічі руки потрібні скрізь!

 7 міф: працювати бібліотекарем нудно.

      Сучасні бібліотеки вже давно змінили формат роботи. Сьогодні це не просто інформаційний центр, а й розважальний і комунікативний. В бібліотеки приходять цікаві люди, яким є чим поділитися з іншими. Тут і мандрівники, і майстри декоративно-ужиткового мистецтва, і науковці, археологи, музиканти, історики, тренери, що працюють у різних галузях, письменники та багато інших. Спілкування з такими багатогранними людьми ніколи не може бути нудним чи не цікавим. А нові надходження книг, то взагалі окрема історія. Так бібліотекарі завжди в курсі усіх подій та новинок.

      Звісно щоб зрозуміти життя іншого, потрібно прожити хоча б частину його життя. Було б чудовою традицією, якби на якісь свята користувачі мали змогу побувати у ролі бібліотекаря, і не в жарт, а насправді, не годинку, а хоча б один день, так щоб мати більш повне уявлення про різнопланову діяльність спеціалістів.

 Джерело: https://anyformatread.org/chitaj-u-bibliotetsi/item/796-mify-pro-biblioteku-ta-bibliotekariv#

28 вересня – День Права Знати та Міжнародний День загального доступу до інформації

Доступ до інформації означає, що кожна людина має право шукати, отримувати і поширювати інформацію.

Вітаємо всіх з Днем Права Знати та закликаємо кожного активно використовувати це право!

 Мій улюблений Краматорськ

Зовсім скоро краматорчани відзначатимуть 153-й день народження рідного міста. Це свято об’єднує представників різних поколінь, котрі творили історію, працювали і виховували дітей, розбудовували й прославляли місто. До цієї дати Дитяча центральна бібліотека презентує відео «Мій улюблений Краматорськ».

За останні кілька років у Краматорську багато що змінилося на краще – переконайтеся в цьому, переглянувши відео.

 

Щороку 19 вересня у світі відзначається дуже незвичайне свято - день, коли вперше в нашому комп'ютерному спілкуванні з'явився смайлик. Зараз ми не уявляємо собі спілкування в соціальних мережах бех звичного і такого рідного смайлика.  Назва “смайлик” походить від англійського “Smile” (посмішка). Адже найперше смайликом позначали тільки усміхнене личко, якому вже згодом приписали найрізноманітніші емоції.

Посміхнись, подаруй собі гарний настрій. Поділися посмішкою з рідними, друзями, не забудь посміхнутися кому-небудь по дорозі. Це не складно. Це зробить твій день набагато приємніше. Спробуй!

 18 вересня - Міжнародний день читання електронних книжок  у вільному просторі

Останнім часом всюди: у метро, автобусах, на навчанні, в парках, та практично скрізь можна побачити людей з компактними електронними пристроями в руках. Чим же викликана така популярність електронних книг?

Звичайно, головною і найбільш вагомою перевагою можна вважати компактність електронної книги: все-таки набагато зручніше буде нести в сумці електронний аналог, наприклад, «Війни і миру», ніж друковані чотири томи. Пам’ять електронного носія дозволяє носити з собою цілу бібліотеку з величезної кількості книг.

Читати електронні книги можна, користуючись ноутбуком, комп’ютером або планшетним пристроєм для читання — «читалці» — й іншими пристроями. Зберігати завантажену книгу можна на диску комп’ютера, флешці, у пам’яті «читалки».

Незважаючи на безліч переваг електронних книг, паперові видання стануть для тебе не менш корисними!

15 вересня — День народження Google

 А сталось усе через банальну помилку. Google — неправильно написане слово googol (гугол), яке придумав племінник американського математика Едварда Кайзера, аби позначити число, що складається з одиниці і ста нулів. А що ти ще знаєш про Google?

 Міжнародний день краси

Ви — прекрасні! Це не просто гарні слова. Ми переконані, що в кожній людині є щось прекрасне: очі, руки, волосся, голос, душа, мрія... А тому 9 вересня — це ваш день.

Цього дня, починаючи з 1995 року, відзначається Міжнародний день краси. Як на нас, це просто чудово. Адже у світі є стільки прекрасного, гарного, що приносить нам радість і щастя. Просто потрібно про це пам'ятати, і тоді кожен день стане ще позитивнішим і яскравішим.

 

День читання книг… Читаємо разом!

6 вересня – День читання книг. Але для чогось такий день все ж таки було придумано?! Цікаво, от для чого конкретно було придумано такий день? Щоб підбадьорити тих, хто любить читати, чи нагадати тим, кому такий процес зовсім не потрібний, що читання існує?! Стимулювати шанувальників книги придбати собі щось новеньке для власної бібліотеки, сходити до бібліотеки за свіженькою книжкою чи дати зрозуміти «нечитаючим», що книги досі існують і їх можна читати і витрачати час на гортання паперових сторінок, а не на перелистування сторіс в Інстаграмі чи перегляд стрічки у Фейсбук?!

День читання книг… Важко сказати чи це свято. Але привід для того, щоб читати – і справді вагомий. Хоча тим, хто любить читати, жодні приводи не потрібні. Вони просто це роблять – читають.

У соціальних мережах до 6 вересня створили спеціальний хештег #ReadABookDay. 

 Повернення гривні в Україну

Українській гривні 25 років: 2 вересня 1996 року її вели замість карбованця.

Україна, як і кожна незалежна держава має свою валюту. Грошима ми користуємось щодня, купляючи той чи інший товар, або сплачуємо послуги. А чи замислювались ви хоч раз, звідки взялась та гривня, яку ми так намагаємось заробляти, хто її автор, чи є щось цікавеньке у нашої національної валюти.

Цікаві факти про гривню

Слово “гривня” означає “потилиця”. Наче смішно, але якщо зазирнути глибше, то ми зрозуміємо, що назва “гривня” походить від прикраси, яку виготовляли із золота, або срібла, та носили її на “загривку”, тобто на шиї. Гривня ще з Русі вважалась платіжним та грошовим поняттям.

Дизайн нашої валюти придумали українські художники Василь Лопата, та Борис Максимов. Багато хто стверджує, що на деяких купюрах нанесені видатні постаті дуже схожі з одним із художників Василем Лопатою. Хто знає, можливо це плід нашої уяви, або художник таким чином закарбував про себе пам'ять.

У ХХ столітті гривня вводилась у оббіг два рази. Перший раз був у 1918 році, ну а другий — у 1996 році. Хоча надрукована українська гривня була ще у 1992 році.

Символ гривні був введений в 2004 році з ініціативи тодішнього глави НБУ Сергія Тігіпка. Знак являє собою варіант прописної кириличної букви Г з двома горизонтальними рисами, що символізують стабільність, як і в знаках інших валют, наприклад, долар чи євро. Офіційне скорочення валюти - "грн".

Символ гривні практично ідентичний символу давньоримської грошової одиниці - дімідіа (половини) секстули. Різниця лише в кількості горизонтальних рисочок: у знака гривні їх дві, у давньоримської одиниці ваги - одна.

Цікавим фактом є те, що перші гривні за часів незалежності України були видрукувані у Канаді компанією Canadian Bank Note Company. Зараз наша гривня є 100% українською. Бо друк валюти відбувається на банкнотній фабриці НБУ, а папір виготовляється у місті, що знаходиться у Житомирській області.

Кожен рік Національний банк України вилучає близько 640 млн. штук купюр у зв'язку зі зносом. В основному це номінал до 20 гривень. Паперові 1, 2, та 5 гривень мають у середньому пів року зносу. Тому нещодавно запровадили 1 та 2 гривні у вигляді монет. А ще, на кожну людину в середньому припадає 64 купюри номіналом в одну гривню.

До речі у 2008 році нашу українську гривню МВФ признав, як одну з найкрасивіших валют у світі.

Ми прагнемо, щоб усі шанували свою державу, свою валюту та свою мову.

 

 

День блогу

Ідея святкувати День блогу 31 серпня з'явилася у 2005 році

Активні користувачі LiveJournal угледіли в слові blog цифри - 3108. Тому і датою свята встановили 31 серпня (31.08).

Ініціатори Дня блогу закликають присвятити його знайомству з товаришами з різних країн і з різними інтересами. Для цього пропонується написати короткі рецензії про п'ять різних блогах і 31 серпня опублікувати ці записи у себе з посиланнями на авторські сторінки.

Вважається, що найкраще в цей день писати про блоги, які розходяться зі сферою звичайних інтересів автора, його точкою зору і життєвою позицією, щоб і сам користувач, і відвідувачі його сторінки відкрили для себе щось нове.

Блогери сприйняли ідею з ентузіазмом. Коли вперше 31 серпня оголосили святом, в індексі Google з'явилося відразу 30 тисяч нових сторінок.

А у 2007 році в зв'язку з цією датою почався конкурс кращих блогів Best of Blogs. У ньому можуть брати участь публікації на десяти мовах: англійській, арабській, іспанській, китайській, німецькій, нідерландській, перською, португальською, французькою та російською.

На сьогоднішній день блогосфера - це найбільш швидкозростаюча частина Інтернету, яка останнім часом демонструє практично трикратне збільшення за рік. У світі налічується 75 мільйонів блогів.

Проте не варто плутати День блогу і Міжнародний день блогера, який з 2004 року відзначають 14 червня. Це свято вважається символом дружніх відносин між користувачами LiveJournal з різних країн. 14 червня кожен блогер може опублікувати у себе на сторінці повідомлення про солідарність з іншими авторами інтернет-щоденників.

 

В Україні – у річницю розстрілу російськими гібридними військами українських бійців у так званому «зеленому коридорі» при виході із «Іловайського котла» – відзначають День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни.

Україна щодня пам'ятає воїнів, які віддали своє життя за її волю та незалежність. Але 29 серпня – день для гідного вшанування їхньої пам'яті. День, коли кожен українець може подякувати загиблим захисникам, схиливши голову під час хвилини мовчання. Це найменше, чим ми можемо віддячити загиблим захисникам за мир у наших домівкам. Адже герої живі, поки жива пам'ять про них.

Вічна пам’ять Героям, які віддали своє життя  за Україну!

 

24 серпня – День чіпсів

Чіпсам - 168 років. Їх вигадали, щоб дошкулити вередливому відвідувачу ресторану. 1853 рік, містечко Саратога-Спрінгс (штат Нью-Йорк), ресторан при місцевому готелі. Норовливий магнат Корнеліус Вандербільт відмовився від смаженої картоплі, мовляв, порізана вона дуже крупно, тому й не присмажилася як слід. І тоді шеф-кухар Джордж Крам настругав коренеплід бритвою, присипав сіллю та підсмажив у киплячій олії. Клієнт був приємно здивований новою стравою - і невдовзі про картопляні чіпси заговорили всі навокло. Сам же Джордж Крам, через сім років після народження хрустиків з картоплі, зміг відкрити свій ресторан. На столах як візитна картка стояли кошики із чіпсами. Цікаво, що сам кухар не поділяв любові до свого винаходу, вважаючи чіпси "абсолютною нісенітницею".

Перші чіпси в коробці

 

Всім лежати й нічого не робити: 20 серпня у світі відзначають День ліні

Вважається, що батьківщиною Дня ліні стала Колумбія. Вже не знаємо, як саме колумбійці примудрилися так напрацюватися, що їм знадобилося таке неординарне свято. Але все ж, в одному з найбільш густонаселених міст Колумбії - Ітагуі - 20 серпня всі жителі мають право "відірватися" від душі перед телевізором. До речі, колумбійці воліють проводити цей день з друзями. Так би мовити, дружна компанія, яка нічого не робить. Зазвичай вони збираються десь у затишному містечку на вулиці, розвалюються на лежаках і споглядають світ навколо.

Хоч це свято і неофіційне, напевно, у тебе знайдеться безліч знайомих, друзів і родичів, які легко можуть отримати звання найледачої людини. Ну що ж - їх день настав. Вітаємо всіх ледарів, лежебок, пузочесів, нероб і лінивців з Днем ліні!