Едгар Аллан По “Вбивства на вулиці Морг”
Едгар Аллан По своєю творчістю передбачив століття “темної літератури”. Хоч до нього і створювалися вельми популярні готичні романи, але винести жанр жахів і містики в таку естетичну площину і зробити книги, написані в ньому, бестселерами, зміг саме Едгар По. І однією з візитних карток цього майстра страшилок є детективне оповідання “Вбивства на вулиці Морг”.
Це оповідання входить до тематичної трилогії автора, яка присвячена одному з його ключових персонажів – аристократу Огюсту Дюпону. Крім цього твору, до циклу ще входять “Таємниця Марі Роже”, “Викрадений лист”.
Книжка написана в детективному жанрі, за часів автора її називали “логічним оповіданням”, бо основні повороти сюжету нібито замкнені на здогадках головного героя та його умовиводах. Саме поєднання містики і криміналу, що відбувається немов би фоном, і розкриття внутрішнього світу героя, складають родзинку оповідання і привертають до нього увагу багатьох поколінь читачів.
Оповідання ведеться від імені випадкового знайомого Огюста Дюпона. Опинившись у Парижі, оповідач познайомився з цим нащадком аристократичного роду. Дюпон має не тільки вражаючі дедуктивні здібності, а й, зважаючи на втрату фамільного капіталу, не любить витрачати багато грошей.
Саме завдяки цьому Огюст так зблизився зі своїм новим знайомим. Вони оселилися на вулиці Морг і незабаром тут відбувається дуже дивне подвійне вбивство.
Мадам Л`Еспане та її дочка, перебуваючи в зачиненому зсередини готельному номері, виявляються по-звірячому вбитими. Прислуга і перехожі на вулиці чули їхні крики про допомогу, але не змогли нічого зробити. Саму мадам порізали небезпечною бритвою так, що голова відірвалася від тіла. А її дочка виявилася задушеною в димоході.
Огюст Дюпен, прочитавши матеріали про подію в газетах, розуміє, що слідство остаточно заплуталося. Він домагається можливості побувати на місці злочину і вираховує вбивцю. Детектив-самоучка ретельно аналізує місце, де було вбито жінок: відбитки рук, не схожих на людські, і волосся, яке теж не належить людській істоті.
У підсумку майстер логіки розуміє, що вбивцею була людиноподібна мавпа. І справді, незабаром він знаходить матроса, який дресирував орангутанга настільки, що той вирішив поголитися, наслідуючи господаря. Мавпа втекла від матроса з бритвою, прокралася до готельного номера і в люті від їхнього переляку вчинила цей кривавий злочин.
Головний герой оповідання, Огюст Дюпен, по праву вважається одним із прообразів знаменитого Шерлока Холмса. Основні прийоми, за допомогою яких автор описав його особистість, характер і спосіб ведення розслідування, були взяті на озброєння великим Конаном Дойлем.
