29 вересня 2019 р.


Професія робити людей щасливими...


Любий читач! Вітаємо зі Всеукраїнським Днем бібліотек. Читай, пізнавай, відкривай, дивуй, знаходь, що потрібно, отримуй, що хочеш, мрій про щось прекрасне, вір в себе, черпай багато цікавого і важливого з книг, частіше зазирай в дивовижний світ бібліотечного храму.


Легенда про бібліотекаря
      Було у батька три сини. Перед смертю він подарував кожному по книзі, та звелів розпорядитися подарунком так, як хто захоче, а розпорядившись посадити на його могилі по жолудю.
Поховали батька. Як він сказав, так і зробили. Старший син продав свою книгу і купив щось потрібне для господарства. Середній поставив на видне місце,як пам'ять про батька. А молодший взяв свою книгу і пішов до людей. Куди б він не заходив, в кожній хаті давав почитати батькову книгу або читав і розповідав сам. І люди були дуже вдячні юнакові, годували його, давали притулок на ніч. А коли бували у його селі, то обов’язково відвідували могилу його батька і дякували за хорошого сина, який за допомогою розумної книги подарував їм багато гарних думок і зробив добрішими їхні серця.
         Пройшов час. Жолудь старшого сина згинув і пропав, середнього сина – дав кволий росток, який пожовтів і засох. А з жолудя молодшого сина почав рости молодий дубок, який перегнав берізки і сосни, пішов угору, розкинув назустріч небу і хмарам свої могутні гілки.
       Багато весен і зим сплило по річці часу. Люди забули імена синів того батька. Але мудре насіння знань з мудрої батьківської книги дало міцні ростки. Ті знання передавалися з покоління в покоління, збагачувалися новими. Давно змінилося одне покоління іншим і тільки вічнозеленим залишається той дуб.
       Така легенда - легенда про юнака-бібліотекаря, який приніс людям знання. Його справа стала безсмертною.


Немає коментарів:

Дописати коментар