Міфи про бібліотеку та бібліотекарів

      Професія бібліотекаря така ж древня, як і сама книга. Вона загадкова і в той же час знайома навіть дітям. Ніколи жоден спеціаліст не стане в повній мірі розкривати всі секрети своєї професії. Кожен знає,що є таємниці, які відомі тільки у колі тих людей, що працюють в певній сфері. І що сьогодні відомо про бібліотеки та бібліотекарів насправді? Дехто тільки з фільмів знає що в бібліотеці повинна бути тиша, бо там сидить старенька літня жіночка, яка читає за кафедрою книги, а коли не читає, то тихенько дрімає. Чи так насправді? Якщо ви думаєте, що бібліотекар тільки читає книги, то ви таки справді потрапили під вплив міфів, що народилися з фільмів та мультиків. Пропоную перевірити себе.

 1 міф: бібліотекарі читають книги весь день.

      Для бібліотекаря то звісно було б надзвичайне щастя. Але більше це схоже на ситуацію коли спрагла людина стоїть біля колодязю, а зачерпнути води нічим. Так само важко перебувати у Царстві Книги і при цьому не мати часу для того, щоб читати їх. Звісно, що деяку фахову літературу, яка потрібна для роботи необхідно перечитувати. Але книги для душі бібліотекарі читають вдома з чашкою кави, зручно вмостившись на дивані і цим вони не відрізняються від інших любителів почитати.

 2 міф: В бібліотеках немає нічого крім книг та пилу.

      Те, що поряд з книгами є пил нікого не дивує, адже пил, то така річ, що вона є скрізь. Але сьогодні бібліотеки багаті не тільки на книги, але крім того мають гарну технічну базу, принтери, комп’ютери, електронні книги, мультимедійні проектори, інтерактивні дошки та багато іншого. Всі ці сучасні пристрої чудову вживаються з традиційним носієм інформації — книгою.

      Крім того бібліотека є місцем комунікації, ви не знайдете жодного іншого закладу де можна отримати допомогу, участь, підтримку та звичайне спілкування в одному місці.

 3 міф: в бібліотеці працюють негарні бібліотекарі “дуже” літнього віку.

      Саме так уявляють працівників бібліотеки люди, які туди рідко приходять  Останнім часом стало дуже багато молодих бібліотекарів, крім того значна частина серед них — це чоловіки! Але крім цього працівники середнього і похилого віку мають не тільки досвід та високий професіоналізм, а також життєву мудрість, яку не можливо вважати недоліком. Техніка може давати збій, а знання завжди лишаються з людиною. Змінилося саме суспільство, люди стали більш впевнені та розкуті, стали вільними у проявах своєї індивідуальності. Така сама тенденція спостерігається і серед бібліотекарів, адже вони частина того суспільства в якому живуть.

 4 міф: бібліотечна професія сьогодні вже не потрібна.

      Цікаво хто таке міг придумати, мабуть тільки ті, хто не читають. Адже люди, які ніколи не хворіли теж не розуміють навіщо потрібні лікарі, коли і так можна обійтися. Інформація в Інтернеті не завжди є достовірною, тому що туди має доступ кожен бажаючий і може викласти туди все що йому заманеться. З книгою такий варіант не пройде. Крім того наявність у сучасних бібліотеках електронних книг дає можливість закачати з офіційних сайті потрібну книгу в електронному варіанті. Оскільки суспільство потребує все більше і більше інформації у різних сферах, то сміливо можна говорити, що професія бібліотекар — це сучасне і майбутнє. Спеціалісти що працюють в цій сфері мають бути педагогами, психологами, спеціалістами з реклами, дизайнерами, організаторами, артистами та багато іншого.

 5 міф: щоб працювати бібліотекарем не потрібно спеціальної освіти.

      Дійсно в бібліотеці потрібні різні фахівці, але бібліотечна освіта не є меншовартісною, а рівноправна з іншими професіями. Базова освіта бібліотекаря передбачає вивчення загальноосвітніх та спеціальних учбових дисциплін. В роботі потрібні знання програмного забезпечення, знання баз даних, володіти інформаційно-комунікативними технологіями в професійній діяльності.

 6 міф: в бібліотеці повинні працювати тільки жінки, і таки так, саме вони і працюють там.

     Нічого подібного! Сьогодні все більше чоловіків бажають працювати в бібліотеці і причин на те дуже багато насправді. Нажаль чоловічі секрети і мотивацію я не можу розкривати, але зайдіть до бібліотек свого міста і переконайтеся, що там достатньо чоловіків. Якщо і не за кафедрою, то в приміщенні ви їх точно знайдете. Чоловічі руки потрібні скрізь!

 7 міф: працювати бібліотекарем нудно.

      Сучасні бібліотеки вже давно змінили формат роботи. Сьогодні це не просто інформаційний центр, а й розважальний і комунікативний. В бібліотеки приходять цікаві люди, яким є чим поділитися з іншими. Тут і мандрівники, і майстри декоративно-ужиткового мистецтва, і науковці, археологи, музиканти, історики, тренери, що працюють у різних галузях, письменники та багато інших. Спілкування з такими багатогранними людьми ніколи не може бути нудним чи не цікавим. А нові надходження книг, то взагалі окрема історія. Так бібліотекарі завжди в курсі усіх подій та новинок.

      Звісно щоб зрозуміти життя іншого, потрібно прожити хоча б частину його життя. Було б чудовою традицією, якби на якісь свята користувачі мали змогу побувати у ролі бібліотекаря, і не в жарт, а насправді, не годинку, а хоча б один день, так щоб мати більш повне уявлення про різнопланову діяльність спеціалістів.

 Джерело: https://anyformatread.org/chitaj-u-bibliotetsi/item/796-mify-pro-biblioteku-ta-bibliotekariv#

28 вересня – День Права Знати та Міжнародний День загального доступу до інформації

Доступ до інформації означає, що кожна людина має право шукати, отримувати і поширювати інформацію.

Вітаємо всіх з Днем Права Знати та закликаємо кожного активно використовувати це право!

 Мій улюблений Краматорськ

Зовсім скоро краматорчани відзначатимуть 153-й день народження рідного міста. Це свято об’єднує представників різних поколінь, котрі творили історію, працювали і виховували дітей, розбудовували й прославляли місто. До цієї дати Дитяча центральна бібліотека презентує відео «Мій улюблений Краматорськ».

За останні кілька років у Краматорську багато що змінилося на краще – переконайтеся в цьому, переглянувши відео.

 

Щороку 19 вересня у світі відзначається дуже незвичайне свято - день, коли вперше в нашому комп'ютерному спілкуванні з'явився смайлик. Зараз ми не уявляємо собі спілкування в соціальних мережах бех звичного і такого рідного смайлика.  Назва “смайлик” походить від англійського “Smile” (посмішка). Адже найперше смайликом позначали тільки усміхнене личко, якому вже згодом приписали найрізноманітніші емоції.

Посміхнись, подаруй собі гарний настрій. Поділися посмішкою з рідними, друзями, не забудь посміхнутися кому-небудь по дорозі. Це не складно. Це зробить твій день набагато приємніше. Спробуй!

 18 вересня - Міжнародний день читання електронних книжок  у вільному просторі

Останнім часом всюди: у метро, автобусах, на навчанні, в парках, та практично скрізь можна побачити людей з компактними електронними пристроями в руках. Чим же викликана така популярність електронних книг?

Звичайно, головною і найбільш вагомою перевагою можна вважати компактність електронної книги: все-таки набагато зручніше буде нести в сумці електронний аналог, наприклад, «Війни і миру», ніж друковані чотири томи. Пам’ять електронного носія дозволяє носити з собою цілу бібліотеку з величезної кількості книг.

Читати електронні книги можна, користуючись ноутбуком, комп’ютером або планшетним пристроєм для читання — «читалці» — й іншими пристроями. Зберігати завантажену книгу можна на диску комп’ютера, флешці, у пам’яті «читалки».

Незважаючи на безліч переваг електронних книг, паперові видання стануть для тебе не менш корисними!

15 вересня — День народження Google

 А сталось усе через банальну помилку. Google — неправильно написане слово googol (гугол), яке придумав племінник американського математика Едварда Кайзера, аби позначити число, що складається з одиниці і ста нулів. А що ти ще знаєш про Google?

 Міжнародний день краси

Ви — прекрасні! Це не просто гарні слова. Ми переконані, що в кожній людині є щось прекрасне: очі, руки, волосся, голос, душа, мрія... А тому 9 вересня — це ваш день.

Цього дня, починаючи з 1995 року, відзначається Міжнародний день краси. Як на нас, це просто чудово. Адже у світі є стільки прекрасного, гарного, що приносить нам радість і щастя. Просто потрібно про це пам'ятати, і тоді кожен день стане ще позитивнішим і яскравішим.

 

День читання книг… Читаємо разом!

6 вересня – День читання книг. Але для чогось такий день все ж таки було придумано?! Цікаво, от для чого конкретно було придумано такий день? Щоб підбадьорити тих, хто любить читати, чи нагадати тим, кому такий процес зовсім не потрібний, що читання існує?! Стимулювати шанувальників книги придбати собі щось новеньке для власної бібліотеки, сходити до бібліотеки за свіженькою книжкою чи дати зрозуміти «нечитаючим», що книги досі існують і їх можна читати і витрачати час на гортання паперових сторінок, а не на перелистування сторіс в Інстаграмі чи перегляд стрічки у Фейсбук?!

День читання книг… Важко сказати чи це свято. Але привід для того, щоб читати – і справді вагомий. Хоча тим, хто любить читати, жодні приводи не потрібні. Вони просто це роблять – читають.

У соціальних мережах до 6 вересня створили спеціальний хештег #ReadABookDay. 

 Повернення гривні в Україну

Українській гривні 25 років: 2 вересня 1996 року її вели замість карбованця.

Україна, як і кожна незалежна держава має свою валюту. Грошима ми користуємось щодня, купляючи той чи інший товар, або сплачуємо послуги. А чи замислювались ви хоч раз, звідки взялась та гривня, яку ми так намагаємось заробляти, хто її автор, чи є щось цікавеньке у нашої національної валюти.

Цікаві факти про гривню

Слово “гривня” означає “потилиця”. Наче смішно, але якщо зазирнути глибше, то ми зрозуміємо, що назва “гривня” походить від прикраси, яку виготовляли із золота, або срібла, та носили її на “загривку”, тобто на шиї. Гривня ще з Русі вважалась платіжним та грошовим поняттям.

Дизайн нашої валюти придумали українські художники Василь Лопата, та Борис Максимов. Багато хто стверджує, що на деяких купюрах нанесені видатні постаті дуже схожі з одним із художників Василем Лопатою. Хто знає, можливо це плід нашої уяви, або художник таким чином закарбував про себе пам'ять.

У ХХ столітті гривня вводилась у оббіг два рази. Перший раз був у 1918 році, ну а другий — у 1996 році. Хоча надрукована українська гривня була ще у 1992 році.

Символ гривні був введений в 2004 році з ініціативи тодішнього глави НБУ Сергія Тігіпка. Знак являє собою варіант прописної кириличної букви Г з двома горизонтальними рисами, що символізують стабільність, як і в знаках інших валют, наприклад, долар чи євро. Офіційне скорочення валюти - "грн".

Символ гривні практично ідентичний символу давньоримської грошової одиниці - дімідіа (половини) секстули. Різниця лише в кількості горизонтальних рисочок: у знака гривні їх дві, у давньоримської одиниці ваги - одна.

Цікавим фактом є те, що перші гривні за часів незалежності України були видрукувані у Канаді компанією Canadian Bank Note Company. Зараз наша гривня є 100% українською. Бо друк валюти відбувається на банкнотній фабриці НБУ, а папір виготовляється у місті, що знаходиться у Житомирській області.

Кожен рік Національний банк України вилучає близько 640 млн. штук купюр у зв'язку зі зносом. В основному це номінал до 20 гривень. Паперові 1, 2, та 5 гривень мають у середньому пів року зносу. Тому нещодавно запровадили 1 та 2 гривні у вигляді монет. А ще, на кожну людину в середньому припадає 64 купюри номіналом в одну гривню.

До речі у 2008 році нашу українську гривню МВФ признав, як одну з найкрасивіших валют у світі.

Ми прагнемо, щоб усі шанували свою державу, свою валюту та свою мову.